-
1 давати
= дати1) to give; ( вручати) to deliverдавати вихід (почуттям) — to give vent to, to give play to; to uncork
давати в позичку — to lend, to advance
давати на додачу — to throw in, to give into the bargain
давати завдаток — to give earnest ( deposit), to bind a bargain
давати згоду — to give one's consent, to consent, to yield
давати ім'я — to name, to call; ( при хрещенні) to christen, to baptize
давати на чай — to tip, to give a tip
давати свідчення — to depose, to give evidence, to testify; to bear witness (to)
давати силу — to give strength, to invigorate
давати хабара — to bribe; to grease smb.'s palm
2) ( дозволяти) to let, to allow; ( надавати можливість) to affordдавати спокій — to let alone; to leave in peace
3) (бити, вдаряти) to give (it), to hit, to strikeдавати кому-небудь в зуби — to give smb. a smack in the teeth
4) ( приносити) to yield; ( забезпечувати) to provideдавати плоди (про дерево) — to yield fruit; to result
5)давати відомості (про/по) — to furnish/supply/provide information (on)
давати відповідь — to provide/supply/give an answer
давати відсіч — to repulse, to rebuff; to reject the views ( в суперечці)
давати газу — to step on the gas; to step on it, to speed up, to rev up
давати добро — to give OK, to give the go-ahead
давати зарок — to pledge oneself, to give an undertaking
давати звіт — to account ( for), to render an account
давати клятву — to make/take/swear an oath, to swear
давати крен — to take a list, to list, to heel ( over)
давати ляпаса (кому-небудь) — to slap in the face; to cuff/box ears (of)
давати маху — to miss one's mark, to make/commit a blunder, to let the chance slip
давати місце — to make room ( for)
давати можливість — to enable, to let
давати обітницю — to vow; ( постригтися в ченці) to take the vows
давати освіту — to educate, to provide an education
давати перевагу — to advantage, to give odds, to give priority to
давати похибку мат. — to be in error
давати пояснення — to offer/provide an explanation, to supply an explanation
давати право — to entitle, to give the right, to entitle to, to confer a right, to confer a right on
давати привід — to give occasion, to give cause ( for)
давати приклад — to set an example, to set the pattern
давати промах — to slip up, to make a slip/blunder; to miss one's chance
давати прочухана (кому-небудь) — to give a telling-off/rating/scolding; to rate
давати результат — to produce/yield/give a result
давати телеграму — to send a telegram; to wire
давати тріщину — to crack, to split
давати уявлення (про кого-небудь/що-небудь) — to give an idea (of), to give an estimate, an insight
давати хід справі — to set an affair going; юр. to prosecute
давати початок — to originate, to give rise (to)
давати слово (обіцяти) — to give ( to pass) one's word
давати знати (повідомити) — to let one know, to send word
давати раду (чомусь) — to manage, to master, to cope with
давати слово (на зборах) — to give smb. the floor
давати шанс — to give a chance, to enable to give / effort an opportunity
давати ягоди — to come into berry, to berry ( про рослини)
-
2 передавати
= передати1) (віддавати, вручати) to give, to pass, to deliverпередавати доручення — to deliver a message, to pass the word
передавати естафету — to hand/pass on the baton (to)
2) ( у володіння) to hand over, to transfer (to); ( права) to make over, to assign, to cedeпередавати у спадщину — to hand down, to demise
3) ( повноваження) to hand over, to turn over, to delegate; (обов'язки, функції) to give up, to devolveпередавати контракт — to hand over a contract, to let out a contract
передавати повноваження — to delegate responsibility, to devolve on
4) (на розгляд, на розв'язання) to refer, to remit, to submit5) ( повідомляти) to tell, to report; to communicate; ( через посередника) to convey, to giveпередавати наказ — to pass the word, to transmit an order
передавати привіт — to send one's regards, to convey greetings
передайте від мене привіт (вітання) — please, remember me (to)
6) ( по радіо) to transmit, to broadcast, to radiocast; ( по телебаченню) to televise, to show; ( по телетайпу) to telexпередавати в ефір — to put on the air, to broadcast
передавати новини — to broadcast/transmit news
7) ( поширювати) to communicate, to spread, to transmit8) спорт. to pass9) ( навчати когось) to pass on (to); to share ( with)передавати комусь свій досвід — to pass on one's experience to smb., to share one's experience with smb.
10) (звук, значення) to convey; ( відтворювати) to reproduce; (зміст, музику) to render11) (давати більше, ніж треба) to give too much, to give over; ( здачу) to give too much in charge; ( про ціну) to overpay, to pay too much12)передавати по акту амер. — to deed
передавати по трубам — to pipe, to pipeline
-
3 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
4 право
с1) тк. одн. ( наука) lawдержавне право — public ( political) law ( science)
звичаєве право — unwritten law; common law
кримінальне право — criminal law, penology
міжнародне право — international law; law of nations
вивчати право — to study law; to read for the law
2) ( обумовлена законом підстава) right; ( привілей) charterправо вето — ( the right of) veto
право голосу — the vote, suffrage, franchise
право вето — ( the) veto
право давності юр. — prescription, prescriptive right
права спадкоємця юр. — heirship
права користувача комп. — user rights, ( на доступ до ресурсів) user grant
права доступу комп. — privilege, access rights
право на володіння — title (to)
право на проживання — right ( permit) of residence
право користування — right of use, right of user, usufruct
права з сервітуту юр. — easement
виключне право — patent right, exclusive right
спадкове право — hereditary right; невід'ємне
права й обов'язки — rights and duties, rights and obligations
мати право — to have the right; to be entitled
позбавляти права — to debar ( from); to deprive someone of his right
позбавляти права голосу — to disfranchise, to debar one from voting
урізувати чиї-небудь права — to curtail smb.'s rights
позбавляти права (кого-небудь) — to deprive (smb.) of ( smb's) right
вступати в свої права — to come into one's own; to assert oneself; пред'являти
права — to lay claim (to), to assert one's claims
3) тк. мн. права посвідка licenceправа водія — driving licence; амер. driver's licence
См. также в других словарях:
привід — I пр ивід воду, ч. 1) Підстава (справжня або вигадана), причина яких небудь дій, вчинків. Давати привід. •• З при/воду чого, якого у зв язку з чим небудь. Під при/водом чого, яким приховуючи справжню мету дії, вчинку. 2) тех. Пристрій для… … Український тлумачний словник
Дмитрий Юрьевич Шемяка — В Википедии есть статьи о других людях с именем Дмитрий Юрьевич. Дмитрий Юрьевич Шемяка … Википедия
подавати — I аю/, ає/ш, недок., пода/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, передавати що небудь комусь, кудись. || Давати, приносячи що небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід. •• Подава/ти ру/ку а) простягати… … Український тлумачний словник
приводити — джу, диш, недок., привести/, еду/, еде/ш; мин. ч. приві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди небудь. || Приходити куди небудь, з являтися десь на чолі загону, війська… … Український тлумачний словник
спускати — а/ю, а/єш, недок., спусти/ти, спущу/, спу/стиш, док. 1) перех. Переміщати зверху вниз; опускати. || Різко опускаючи, вдаряти. || Зсаджуючи, знімаючи кого , що небудь (з плечей, рук, коня і т. ін.), ставити або класти десь. || Звозити кого , що… … Український тлумачний словник
грамота — ГРАМОТ|А (412), Ы с. 1. Письменный знак, буква: черьвленами грамотами ц(с)рѩ подъписано бы(с). КР 1284, 248г; грамоты ѿ мѣди ч(с)ты˫а створены, изъѡбражена комѹждо стѹхи˫а сѹщю азъбѹковникѹ ѿ Ѥврѣи (γράμματα) ГА XIII–XIV, 27г; на главе же ношаше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Славянская религия — Традиционные религии Ключевые понятия Бог · Богиня мать · Божество · … Википедия
Вера славян — Традиционные религии Типология Анимизм · Культ предков · Магия · Полидоксия · Спиритизм · Тенгрианство · … Википедия
Кладовой — Традиционные религии Типология Анимизм · Культ предков · Магия · Полидоксия · Спиритизм · Тенгрианство · … Википедия
Русская мифология — Традиционные религии Типология Анимизм · Культ предков · Магия · Полидоксия · Спиритизм · Тенгрианство · … Википедия
Язычество славян — Традиционные религии Типология Анимизм · Культ предков · Магия · Полидоксия · Спиритизм · Тенгрианство · … Википедия